|
Опис предмета та мета навчального курсуСтр 1 из 3Следующая ⇒ Філософія є засадничою навчальною дисципліною, ключовою інтенцією якої є створення світоглядного стрижня особистості майбутнього фахівця. За умов інформаційного суспільства та прискореної соціодинаміки головним завданням вищої освіти стає не забезпечення студента певним набором готової інформації, а стимулювання навичок існування та орієнтування в нескінченно мінливому світі. Основним інструментом впорядкування інформації, отриманої в освітньому процесі, є філософія як наукова метадисципліна, що забезпечує методологією отримання будь-якого знання, а також створює змістовний каркас, котрий може наповнюватися розмаїтою інформацією наукового та позанаукового штибу. Вивчення курсу “Філософія” починається з історико-філософського розділу, де розглядається історична ґенеза філософії, особливості її різних етапів, шкіл і напрямів з акцентуванням ключових персоналій. У контексті світової історії філософії розглядається становлення та етноментальні особливості українського філософування. Далі вивчаються основні розділи класичного філософії, зокрема, онтологічні, гносеологічні та епістемологічні аспекти філософського знання, де акцентується увага на філософських проблемах буття, при цьому особлива увага приділяється усвідомленню сутності законів і категорій діалектики, значенню їх знань для використання в практичній діяльності співробітниками ОВС. Чільне місце в курсі філософії займають проблеми свідомості та пізнання, здійснюється їх спрямування на майбутню практичну діяльність. Вивчення курсу закінчується розглядом сучасних філософських розвідок, центрованих комунікативістською парадигмою, артикульованою як проблема Іншого. Тематизація полісуб’єкта у філософії розкриваються в різних площинах – через розгляд проблем культурного, етнонаціонального та соціального буття. Антропологічна та аксіологічна проблематика, іманентно властива філософському знанню, розкривається як крізь призму історико-філософської ретроспективи, так і в заломленні сучасної цивілізаційної ситуації – від «смерті суб’єкта» (М. Фуко) до «пермісивного терору» знедуховленої культури (С.С. Аверинцев). Структура курсу спрямована на поєднання історичних репрезентацій філософського знання, теоретичних викладок із сучасним філософуванням, зокрема, із філософською рефлексією сучасних реалій українського суспільства та світової цивілізації в цілому: глобалізації, етнонаціональних конфліктів, технізації та індивідуалізації тощо. Згідно освітньо-професійної програми, «Філософія» є нормативною навчальною дисципліною і вивчається протягом одного семестру. Загальний бюджет часу відповідно до ECTS становить 3 кредити, що дорівнює 108 годинам. Структурно навчальна дисципліна складається із 3 змістовних модулів, рівень засвоєння яких визначається за результатами 3 поточних модульних тестових контролів. З метою якісного виконання завдань навчального курсу застосовується проблемно-діяльнісна технологія навчання, яка передбачає обов’язкову проблемно-пошукову спрямованість всіх видів занять, а також значне збільшення часу і завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів. Основними видами занять під керівництвом викладача є лекції, семінари та індивідуальна робота у вигляді індивідуальних контрольних співбесід, самостійних занять під керівництвом викладача та повторних модульних контролів. З метою оцінки рівня опанування студентами навчального матеріалу та стимулювання самостійної роботи здійснюється поточний і підсумковий контроль. Поточний контроль проводиться під час семінарських занять, індивідуальної роботи та модульних контролів. Підсумковий контроль здійснюється у вигляді іспиту.
3. Модульний тематичний план (структура залікового кредиту курсу)
Розрахунок рейтингової оцінки змістовного модуля (модулів) та умови отримання підсумкової оцінки залікового кредиту
Для розрахунку рейтингової оцінки пропонується використати єдину бальну систему оцінювання академічної успішності студентів з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS.
Розрахунок бальної оцінки змістовного модуля складається з наступних елементів: М1 = М0+К1+…Кп, де М0 – максимальна "вартість" модульної контрольної роботи в балах; К n – бальні коефіцієнти, встановлені кафедрою згідно (див. табл.); 10 – додаткові бали (ДБ). Максимальна "вартість" модульної контрольної роботи розраховується за формулою М0=Мmax – (å К 1... Кn + 10). Додаткові бали (ДБ) – бали за виконання завдань індивідуальної та самостійної роботи і результати навчально-творчої діяльності (реферат, наукова робота у гуртках тощо), максимальна кількість яких може бути до 10 включно. Протягом вивчення модуля студент може підготувати не більше одного реферату або наукової роботи з дисципліни.
Таблиця бальних коефіцієнтів
Підсумковий контроль з філософії виставляється як сума балів з усіх модулів та обраховується як середнє арифметичне складових модулів:
де R – результат підсумкового контролю за дисципліну; M1...M n – сума балів рубіжних (модульних) контролів; N – кількість модулів. Якщо за підсумковий контроль в цілому набрано 60 і більше балів та з усіх рубіжних (модульних) контролів отримана позитивна оцінка, то вважається, що студент засвоїв навчальний матеріал.
Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор... ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала... Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право... ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|