Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Відмінності двох форм комунікації





 

Усне мовлення Писемне мовлення
1. Первинна форма комунікації: спирається на слуховий (звуковий) канал зв’язку, на слухові та мовномоторні/ артикуляційні? аналізатори. 2. Спосіб прямої комунікації: наяв­ність безпосереднього контакту, спільної ситуації між комунікан­тами, можливість миттєвої реакції і зворотного зв’язку; двосторонній характер мовлення. 3. Обмежена в часі і просторі комунікація: скороминуча, не­три­вала, неповторна форма без можливості зберігання.   4. Лінійний, безповоротний процес: спонтанність мовлення, не­мож­ливість редагування і внесення змін після акту спілкування. 5. Наявність екстралінгвістичних засобів спілкування - мовна економія в оформленні змісту, згорнутість висловлювань. 6. Необов’язкова мовна норматив­ність: беззв’язність мовлення, обрив речень, еліпси, скоро­чення, кліше, порушення порядку слів, вживання розмовної, емоційно забарвленої, конкретної лексики. 1. Вторинна форма комунікації: спирається на графічний (зоровий) канал зв’язку, на слухові, мовномоторні, зорові та рукомоторні аналізатори. 2. Спосіб непрямої комунікації: відсутність співрозмовника, спільної ситуації спілкування, зворотного зв’язку; одно­сторон­ній характер мовлення.   3. Необмежена в часі і просторі комунікація: постійна, фіксо­ва­на, незалежна від часу і простору, повторна форма з можливістю зберігання. 4. Нелінійний, поворотний процес, доступний для редагування і внесення змістовних і формаль­них змін після акту спілкування. 5. Відсутність екстралінгвістичних засобів спілкування – макси­маль­на вербалізація змісту, розгорнутість, повнота вислов­лювань. 6. Обов’язкова мовна норматив­ність: зв’язність мовлення, граматична і стилістична пра­вильність, складні синтаксичні конструкції, вживання мовних засобів міжфразового зв’язку, більш нейтральної, абстрактної лексики.

 

Методичний висновок 4: Писемне мовлення не є простим переводом усного мовлення в письмові знаки, і оволодіння писемним мовленням не є простим засвоєнням техніки письма. Писемне мовлення є свідомим довільним актом, в якому засоби вираження виступають як основний предмет діяльності. Продуктом писемного мовлення є завжди зв’язне висловлювання, текст. Навчаючи продуктивних видів письма, вчитель повинен формувати в учнів три головні уміння:

а) уміння об’єктивації (термін Д.М.Узнадзе), тобто усвідомлення механізму породження письмового висловлювання та жанрових і композиційних особливостей того чи іншого типу тексту;

б) уміння упередження власного тексту (термін М.І.Жинкіна), тобто синтез тексту при одночасному зберіганні в пам’яті того, що вже написано: осмислення та вибір слів, засобів вираження зв’язку та інше;

в) уміння критики тексту (термін М.І.Жинкіна), тобто вміння оцінювати власний твір з позиції читача.

 

Навчання техніки письма

 

При навчанні техніки письма вчитель має вирішити дві задачі:

1) сформувати навички каліграфії, тобто зображення всіх букв і буквосполучень даної мови як окремо, так і в словах, реченнях, тексті тощо;

2) сформувати орфографічні навички, тобто навички оперування звуко-буквеними та букво-звуковими відповідностями і навички написання слів у відповідності до правил орфографії.

Крім названих навичок в зміст навчання техніки письма входять знання букв німецького чи англійського алфавіту та особливостей зображення тих букв, які відсутні в українському алфавіті (наприклад: d, Ff, Gg, h, Jj, Ll, Nn, Qq, Rr, Ss, t, Я, U, Vv, Ww, Yy, Zz); знання букв з діакритичними знаками (наприклад, нім.: Ää, Öö, Üü); знання особливостей звуко-буквених відповідностей конкретної мови; знання правил написання слів з великої і малої букви, разом і окремо; знання певних орфограм (див. далі).

Формування графічних (каліграфічних) та орфографічних навичок письма учнів середньої школи розпочинається, як правило, з перших же уроків і здійснюється комплексно, у нерозривному зв’язку з навчанням техніки читання. Але в методичних цілях ми розглянемо формування цих навичок окремо.

 

Навчання каліграфії

 

Формування каліграфічних навичок здійснюється на початковому ступені навчання в школі, а потім ці навички підтримуються та вдосконалюються.

Метою навчання каліграфії іноземної мови є навчити учнів поєднувати букви у слова і писати їх швидко, правильно і розбірливо. Тільки за таких умов письмо стане дійсно засобом навчання мови, а не гальмуватиме його.

При навчанні каліграфії іноземної мови вчитель спирається на перенос навички письма з рідної мови. Це стосується, по-перше, загальних правил письма, які вже відомі дітям (положення рук, голови, спини, зошита і т.п.), і по-друге, аналогій в накресленні багатьох букв іноземної та рідної мов.

У порівнянні з алфавітом української мови латинський алфавіт, яким користуються англійська, німецька та інші європейські мови, можна умовно поділити на три групи:

а) букви, написання яких співпадає з написанням букв в українській мові: Aa, Ee, Ii, Oo, Cc, B, K, Mm, Pp, Xx, T, y, H, n, u;

б) букви, написання яких частково співпадає з написанням букв рідної мови (лише окремі елементи): b, U, Dd, N, h, k;

в) букви, які не мають аналогів в українському алфавіті: Ff, Gg, Jj, Ll, Qq, Rr, Ss, t, Vv, Ww, Y, Zz.

Крім того, в німецькій мові існують шість букв з діакритичним знаком-умлаутом: Ää, Öö, Üü та буква ß для позначення звука [s], які теж можна віднести до третьої групи.

Для того, щоб сформувати стійкі каліграфічні навички в учнів, учитель повинен допомогти їм подолати ряд труднощів, які виникають при оволодінні графічним кодом мови. Ці труднощі викликаються як міжмовною, так і внутрімовною інтерференцією. Наприклад, більшість букв першої групи хоч і пишуться однаково з українськими літерами, але називаються і читаються по-різному (особливо це стосується англійської мови). З іншого боку, латинська графіка, як і кирилиця, існує в двох варіантах: друкованому та рукописному. У деяких графем спостерігаються суттєві розходження між обома варіантами, що негативно впливає на процес оволодіння іншомовною графікою.

З метою запобігання імовірних помилок при навчанні письма англійською мовою рекомендується використовувати так званий Print Script, в якому друкований і рукописний шрифти майже співпадають, і літери в слові не поєднуються.

При навчанні каліграфії німецької мови вчителі, як правило, з перших кроків привчають учнів писати прописом.

В будь-якому разі необхідно дотримуватись певної послідовності на етапі презентації нової букви. Сказавши, як називається літера, і показавши, як вона виглядає і читається у друкованих словах, учитель пише її на дошці. Учні пишуть один рядок цієї літери в класі, а потім - вдома. Для запобігання інтерференції доцільно пояснити учням різницю в написанні окремих елементів нової букви у порівнянні з відомими, наприклад: b - d, q - g, j - y, f - t, N - И. Вводячи букви третьої групи, іноді доречно починати з написання окремих елементів літер, наприклад: Ww, Y, Ss, Zz.

Після того, як учні засвоять написання двох-трьох літер, учитель показує, як їх поєднувати в буквосполученнях та словах.

Таким чином, у навчанні каліграфії можна виділити наступні етапи /кроки:

1. Написання окремих літер алфавіту іноземної мови відповідно до вищезазначеної типології українського та латинського алфавітів: спочатку літери першої групи, потім літери другої групи, наприкінці літери третьої групи. Тут треба, однак, зазначити, що послідовність введення букв вирішується різними авторами підручників по-різному в залежності від потреб спілкування та методичних цілей автора.

2. Перехід від написання окремих літер до написання типових буквосполучень: нім.: ch, ck, sch, st, pf; ie, eu, ee; англ.: sh, wh, th.

3. Написання окремих слів, речень; списування слів, словосполучень, речень.

4. Проведення звуко-буквеного аналізу слів, що є проміжною ланкою між графікою та орфографією.

Для формування графічних навичок використовуються такі групи вправ:

Вправи на написання.

1.1. Вправи на написання елементів букв за зразком.

1.2. Вправи на написання декілька рядків даної букви.

1.3. Вправи на написання окремих друкованих літер прописом.







ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.