Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Параметри ефективності та умови для торгівлі





1. Загальна продуктивність факторів і гранична норма трансформації Оскільки за основу і беруть виробничі функції 4.7, то для граничної норми трансформації, на відміну від рівняння 4.4, випливає


 

При стратегії максимізації прибутку підприємства і з припущенням досконалої конкуренції ми отримуємо через диференціацію з 4.7 по К.:

Для граничної продуктивності праці існує відповідний вираз: через введення в Д.4.1 для граничної норми трансформації виходить:

При цьому для граничної норми трансформації випливає:

Твердження. Країна І (Батьківщина) експортує товар 1. коли при автаркії гранична норма' трансформації між товарами 2 і 1 на Батьківщині нижча, ніж у Закордоні. Це означає, що Батьківщина при даній ціні одиниці товару 1 може виробляти менший обсяг товару 2, ніж Закордон. Закордон має виробничу перевагу щодо товару 2. Батьківщина має, навпаки, цижчі альтернативні витрати, ніж Закордон для виробництва товару 1.

2. Порівняльні переваги в загальній продуктивності факторів. Умова Д.4.2 зводиться через наступні міркування до переваг у загальній продуктивності факторів. Оскільки озброєність факторами є ідентичною Fi = Fi*, то обидві країни для λi= λi* = 1 (жодної відмінності в параметрах ефективності) мають ідентичну криву трансформації. На рисунку 4.11 ця крива зображена як ТҐ. Нехай також є ідентичним розподіл факторів в обох країнах, отже, Аii* і Кi = Кi*. Тоді обидві країни мають також ідентичну точку виробництва, представлену як точка Z на рисунку Д.4.1. Гранична норма трансформації у точці Z (dQ1/dQ2) є однаковою для обох країн. Припустимо, що λi, λi* > 1. Необхідно визначити граничні норми трансформації, які стосуються даного розподілу факторів Z. У рівняннях 4.4 і 4.8 часткові граничні продуктивності стосуються того ж самого розподілу, отже часткові граничні продуктивності є ідентичними. Оскільки позначають (dQ1/dQ2) як граничну норму трансформації для розподілу факторів Z з λi = 1, то для граничної норми трансформації у випадку, коли λi > 1, випливає:

Згадана умова є на рисунках 4.11 і Д4.1. Нехай розподіл факторів виробництва 1зображений за допомогою «ящика Еджуорта» як Z′ (Д.4.1) з випуском продукції Q1= d і Q2 = v. Отже, співвідношення обсягів Q1 / Q2 =d/V. Воно побудоване на рисунку 4.11 через зростання променя OZ. Параметри ефективності зумовлюють нове позначення ізоквант, а саме λid та λi,v для Батьківщини і λi*d та λi*v для Закордону.

Рисунок Д.4.1. Точка ефективності за методом «ящика Еджуорта» (Edgeworth-Box)

У «ящику Еджуорта» з двома фіксованими ресурсами ( - праця, - капітал) та виробництвом двох товарів, що позначаються виробничими ізоквантами d і v, ресурси використовують ефективно (точка Z′), коли ці ізокванти дотикаються.

При цьому отримуємо співвідношення обсягів Q1/Q2 = λ1d/ λ2v для Батьківщини і Q1*/ Q2*= λ1*d / λ2*v для Закордону. Рівняння Д.4.3 зумовлює те, що трансформаційні криві повинні так зміщуватися, щоб при незмінному розміщенні факторів було дійсним:

(Д.4.4)

 

тобто зміщення кривої трансформації мусить мати в країні І «нахил» на користь товару 1. На рисунку 4.11 зображено випадок, коли точка Z зміщується у точку R, якщо говорити про Батьківщину, а для Закордону вона зміщується у точку S. Умова 4.3 виконана і може перетворитись у tgα < tgα*. На рисунку 4.11 можливим є і те, що обидві точки лежать праворуч від першопочаткового променя ОZ. Але щоб умови (Д.4.4) і (Д.4.3) були виконані, необхідно, аби промінь ОR мав більше зростання, ніж промінь ОS. Це показує тенденцію для сектора I.

Попередня аргументація стосується переміщення кривої трансформації і, разом, з цим зростання рівня виробництва в обох країнах. Але ми вже знаємо, що перед і впровадженням торгівлі попит також впливає на співвідношення автаркійних цін. Переміщення кривих трансформації з припущеною перевагою Батьківщини у виробництві' товару 1 і Закордону - у виробництві товару. 2 є тоді достатнім, коли ми припускаємо, що співвідношення попиту в обох країнах ідентичне. Це відображено продовженням променя OZ. Через точку X. Якщо порівняємо точки X і Y, то для них виконується умова для
торгівлі tgα< tgα*. Тоді при русі з точки R до точки Y tgα буде зменшуватись, а при, русі з точки S у точку X tgα* - збільшуватись. Але оскільки переміщення кривих констатує, щo (tgα) R< tg(α*)S, т0 має бути дійсною нерівність

3. Однаково пропорційні переваги. Якщо у Закордоні за обома параметрами ефективності існує перевага, то при ідентичних співвідношеннях попиту перед впровадженням торгових, відносин міжнародний обмін не відбувається. Припустимо, що

Отже, країна II може виробляти більше товару як 1, так і 2. Умовою для торгівлі 3.2 є

Знак нерівності порушений. Обидві країни мають перед початком торгівлі однакове співвідношення цін. Це міркування пояснюс, що порівняльні цінові відмінності є вирішальним мотивом для міжнародної торгівлі.

Твердження. Якщо країна має однаково пропорційну перевагу в загальній продуктивності обох секторів, то торгівля не відбувається. Вирішальною умовою для торгівлі є порівняльні переваги.


Франсіс Ісідро Еджуорт

(1845-1926)

Франсіс Еджуорт народився 8 лютого 1845 році в графстві Лонфорд, Ірландія. Після навчання в домашніх умовах вступив у 1862 році до Триніті Коледжу в Дубліні зі спеціалізацією -філософія. Потім переїхав до Оксфорда, де отримав ґрунтовну освіту. Еджуорт.був дуже обдарованим, з дивовижною пам'яттю студентом - міг переказувати напам'ять твори Гомера, Мйлтона та Вірджила. Кажуть, що на усних екзаменах в Оксфорді він запитував: «Як відповідати, стисло чи в повному обсязі». Його півгодинна відповідь, розрахована на другий рівень знань, відповідала першому рівневі.

Згодом Еджуорт самостійно вивчав математику та право і з часом отримав дозвіл на адвокатську практику.

З 1875 по 1880 рік Еджуорт викладав англійську мову та літературу в Лондонському коледжі. В 1891 році отримав почесне звання професора політекономії в Оксфорді й залишався на цій посаді протягом усієї своєї кар'єри. Крім цього, Еджуорт був редактором журналу «Economic Journal» (1890-1911 роки.).

Еджуорт відомий сучасним студентам, котрі вивчають економіку, завдяки діаграмі «ящик Еджуорта», яку інколи називають діаграмою Еджуорта-Боула (на честь професора А. Л. Боула). В 1881 році у своїй книзі «Математична фізика» («Mathematical Physics») Еджуорт упершее і формулював концепцію індиферентної кривої споживання. Його роботи з макроекономічної зорії та математичної економіки широко визнають та високо оцінюють.

Він продемонстрував широкі можливості використання математики в економіці, стверджуючи, що математика може бути допомогою «безпомічним».

Кажуть, що Еджуорт був дуже освіченою особистістю, уникав розмовної англійської мови і говорив мовою, призначеною, як правило, Для книг..

Помер Франсіс Еджуорт 13 лютого 1926 року у віці 81 року.


ТЕМА 5

 







Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.