Загальні анатомо-фізіологічні дані про м’язи.

Загальні анатомо-фізіологічні дані про м’язи.

Розділ морфології, що вивчає будову і функцію м’язів, називається міологією (від грец. mys, мyos – м’яз). У людини понад 400 скелетних м’язів, більшість з яких парні, загальна їх маса у дорослого становить більше ніж 40% від загальної маси тіла.

М’яз (musculus) – це орган, який побудований з багатьох тканин, основною з яких є посмугована м’язова тканина, до складу м’яза також входить і сполучна тканина яка утворює тонкі прошарки між м’язовими волокнами, які мають назву ендомізію. Кожне м’язове волокно має самостійну іннервацію й оточене сіткою кровоносних капілярів. Комплекс волокна з елементами пухкої сполучної тканини, що його оточують, є структурною і функціональною одиницею скелетного м’яза і має назву – міон.

М’язові волокна об’єднуються в пучки, між якими розташовуються більш товсті прошарки пухкої сполучної тканини їх називають перимізієм (perimysium intemum). У ньому містяться також і еластичні волокна.

Сполучна тканина, що оточує м’яз у цілому, має назву епімізію.

М’яз має черевце - скупчення м’язової тканини та кінці – сухожилки, якими він прикріплюється до кісток (або до шкіри). Сухожилки сформовані щільною волокнистою сполучною тканиною.

За розмірами м’язи поділяють на довгі, короткі, широкі, за формою – веретеноподібні, квадратні, трикутні, колові, хрестоподібні, пірамідальні, дельтоподібні.

Довгі м’язи знаходяться переважно на кінцівках, вони мають веретеноподібну форму.

Короткі м’язи розташовуються між окремими ребрами і хребцями.

Широкі м’язи локалізуються переважно на тулубі у вигляді пласта різної товщини, сухожилки таких м’язів мають форму широкої пластинки і називаються – апоневрозами.

За направленням волокон виділяють м язи з прямими паралельними волокнами, косими, поперечними і коловими. Останні утворюють сфінктери, які оточують отвори. Якщо косі волокна приєднуються до сухожилка з одного боку, то мають назву одноперих, а якщо з двох боків – двоперих.

За функціями м’язи поділяють на згиначі та розгиначі, відвідні й привідні, привертаючи і відвертаючи, а також м’язи – замикачі(сфінктери).

За відношенням до суглобів, через які перекидаються м’язи, вони мають назву одно-, дво- або багато суглобових.

Скелетні м’язи мають допоміжний апарат м’язів, до якого належать:

- фасції (поверхнева або підшкірна – лежить під шкірою всього тіла, глибока або власна– вкриває м’язи);

- синовіальні сумки (герметично замкнений мішок, або мішок, що має сполучення з порожниною суглоба, біля якого розташовується);

- синовіальні піхви (оточують сухожилки в певних місцях);

- м’язові блоки (розташовані в місцях, де сухожилки м’язів змінюють свій напрямок);

- сесамоподібні кістки (розміщені у товщі сухожилків поблизу місця прикріплення).

М'язи голови (capitis), ділять на дві групи - мімічні та жувальні.

Жувальний м’яз – починається від нижнього краю виличної кістки і виличної дуги і прикріплюється до жувальної гористості кута нижньої щелепи. Функція – підіймає нижню щелепу(закриває рот).

Скроневий м’яз – починається від скроневої ямки(лежить у скроневій ямці) і прикріплюється до вінцевого відростка нижньощелепної кістки. Функція – підіймає нижню щелепу(закриває рот), задні волокна під час двобічного скорочення зміщує щелепу назад.

Присередній крилоподібний м’яз – починається від крилоподібного відростка клиноподібної кістки і прикріплюється до крилоподібної гористості кута нижньощелепної кістки. Функція – підіймає нижню щелепу (закриває рот).

Бічний крилоподібний м’яз - починається від крилоподібного відростка і великого крила клиноподібної кістки і прикріплюється до шийки нижньощелепної кістки. Функція – під час двобічного скорочення зміщує нижню щелепу вперед, при однобічному– вбік.

Надчерепний м'яз – має широку сухожилкові частину, або сухожилків шолом, і м'язові черевця: переднє, або лобове, і задне, або потиличне. Функція – підіймає брови, зміщує шкіру чола вгору і назад, утворюючи складки шкіри на чолі (м'яз здивування).

Коловий м'яз ока – розташований навколо щілини повік, під шкірою верхньої і нижньої повік, а також біля сльозового мішка, складається з трьох частин: орбітальна – звужує очну щілину, повікова – опускає повіку, сльозова – витискає сльозу зі сльозового мішка. Функція – змикає повіки, розширює сльозовий мішок, тягне брови донизу.

Щічний м'яз – утворює бічну стінку ротової порожнини. Починається від верхньої і нижньої щелеп і вплітається в коловий м'яз рота. Функція – притискає губи до зубів, розтягує ротову щілину, під час однобічного скорочення відтягує кут рота.

Груднинно – ключично – соскоподібний м'яз – починається від груднини, ключиці і кріпиться до соскоподібного відростка скроневої кістки. Функція – при двобічному скороченні м'яз відводить голову дозаду, а при однобічному – у бік м'яз, що скорочується.

Б).Двочеревцевий м'яз – має два черевця: передне черевце, яке починається від двочеревцевої ямки нижньощелепної кістки, і заднє, яке починається від соскоподібного відростка і прикріплюється до під’язикової кістки.

Між переднім і середнім драбинчастим м'язоми є міжм'язовий між драбинчастий простір, в якому проходить підключична артерія; спереду від переднього драбинчастого м'яза знаходиться перед драбинчастий простір, в якому проходить підключична вена.

Многораздельная м'яз шиї (m. multifidus cervicis) відноситься до сильних глибоким м'язам спини і перекидається через 3-4 хребця. При двосторонньому скороченні вона розгинає шийний відділ хребта, а при односторонньому нахиляє його в ту ж сторону і ротирует в протилежну. При збільшенні довжини м'язи сила нахилу збільшується, а ротація зменшується.

• Задні гілки спинномозкових нервів ВЗ-С8

• 10. грудинно - ключично - соскоподібний м'яз

Трапецієподібний м’яз (musculus trapezius) – починається від верхньої каркової лінії, зовнішнього потиличного виступу, каркової зв'язки, остистих відростків грудних хребців і прикріплюється до акроміального кінця ключиці, акром іона, лопаткової ості.

Найширший м'яз спини – починається від остистих відростків 4 – 5 нижніх грудних і всіх поперекових хребців, крижової кістки, клубової кістки, нижніх ребер і прикріплюються до плечової кістки (малого горбка).

Великий ромбоподібний м'яз і малий ромбоподібний м'яз– починаються від остистих відростків двох нижніх шийних (малий) і чотирьох верхніх грудних (великий) хребців і прикріплюються до при середнього краю лопатки.

Ремінний м'яз голови і шиї – починається від остистих відростків шийних (м'яз голови), грудних (м'яз шиї) хребців і прикріплюється до соскоподібного відростка і верхньої каркової лінії (м'яз голови), потиличної кістки, до поперечних відростків шийних хребців (м'яз шиї).

Поперечноостьовий м'яз –йде окремими пучками від поперечних відростків до остистих уздовж усього хребтового стовпа. Оскільки м'язові різної довжини, розрізняють три частини: півостьовий м'яз, багато роздільні м'язи, м'язи – обертачі.

Ременні м'язи голови та шиї – починаються від остістих відростків п'яти нижніх шийних та шести верхніх грудних хребців і прикріплюються до потиличної кістки та соскоподібного відростка скроневої кістки.

1.Грудо – поперекова фасція – власна фасція спини – поділяється на два листки:

М'язи грудей поділяються на поверхневі м'язи, які починаються від грудної клітки і йдуть до пояса верхньої кінцівки та вільної верхньої кінцівки, і глибокі (власні) м'язи грудної клітки, які входять до складу стінок грудної порожнини.

Діафрагма – відділяє грудну порожнину від черевної. Це плоский тонкий м'яз,який має форму купола, оберненого догори,зверху і знизу вкритий фасціями та серозними оболонками. М'язові волокна діафрагми починаються від груднини,ребер і поперекових хребців, тому в ній виділяють три частини: груднинну, реброву та поперекову, остання складається з двох ніжок (правої та лівої). Центральний відділ діафрагми складається із сухожилка,який носить назву сухожилкового центру.

У діафрагми є «слабки» місця, де відсутні м'язові волокна, вона утворена фасціями та серозними оболонками. Ці місця діафрагми парні, вони розміщенні між частинами діафрагми і мають назву трикутників (грудинно – ребровий та попереково – ребровий). Якщо трикутники діафрагми дуже широкі, можливі діафрагмові грижи (випинання вмісту черевної порожнини в грудну).

Нижня починається від мечоподібного відростка груднини,а далі прямує вздовж нижнього краю ребрових дуг,через вільні кінці ХІ і ХІІ ребер і закінчуються на остистому відростку ХІІ грудного хребця. Груди від верхньої кінцівки спереду та ззаду обмежені дельтоподібним м'язом. Розташування органів грудної порожнини не відповідає межам грудей.

М'язи живота – утворюють передньобічну стінку черевної порожнини, заповнюючи проміжок між грудною кліткою і тазом. Вони розміщенні симетрично від середньої лінії,а їхні волокна йдуть у косому,поперечному та поздовжньому напрямках.

А) Зовнішній косий м'яз живота – починається від восьми нижніх ребер і прикріплюється до клубової кістки. Нижній край апоневрозу м'яза перекидається між верхньою передньою остю клубової кістки і горбком лобкової кістки, утворюючи пахвинну (пупартову) зв'язку.

В) Поперечний м'яз живота – лежить під внутрішнім косим м'язом, починається від внутрішньої поверхні шести нижніх ребер, від клубової кістки, апоневроз м'яза зростається з апоневрозом такого самого м'яза з протилежного боку.

Двома вертикальними лыныями, умовно проведеними вздовж латеральних краъв прямих м'языв живота выд ребровоъ дуги до лобкового горбка, кожен з поверхів подыляэться на три окремі ділянки. Верхній поверх на праву і ліву підреброву ділянку та епігастральну ділянку. Середній поверх – на праву і ліву латеральну ділянку та пупкову ділянку. Нижній поверх – на праву і ліву пахвинну ділянку та лобкову ділянку.

На передній стінці живота виділяють білу лінію живота – місце зрощення шести апоневрозів (апоневрози правих і лівих зовнішніх і внутрішніх косих і поперечних м'язів живота), яка розміщується по середній лінії між при середніми краями прямих м'язів від мечоподібного відростка до лобкового зрощення. Приблизно на середині білої лінії знаходиться пупкове кільце, через яке у внутрішньоутробний період проходили судини. Особливісттю білої лінії є те, що в деяких місцях між сухожилковими пучками є невеликі отвори, заповнені жировою тканиною. Ці отвори, а також пупкове кільце можуть бути місцем утворення пупкової грижі та гриж білої лінії. У нормі крізь ці отвори проходять судини.

Б)Двоголовий м'яз плеча – починається двома головками: довгою головкою від верхнього краю суглобової западини лопатки і короткої головкою від дзьобоподібного відростка лопатки і прикріплюється до гористості променевої кістки.

А)Триголовий м'яз плеча – починається трьома головками: довгою головкою від нижнього краю суглобової западини лопатки, при середньою і бічною головками від плечової кістки і прикріплюються до ліктьового відростка, ліктьової кістки.

1.Передня група (пронатори і згиначі). Більшість м'язів передньої групи починаються від при середнього над виростка плечової кістки і прикріплюються кісток передпліччя та кисті:

1.Латеральна група (м'язи підвищення великого пальця):

Верхня кінцівка спереду відмежовується лінією, проведеною вздовж дельтоподібно – грудної борозни, позаду – лінією, яка проведена вздовж задньої дельтоподібної борозни, знизу – по лінії, яка з'єднує нижні краї великого грудного м'яза та найширшого м’яза спини.

Пахвова ямка має чотири стінки і два отвори. Передня стінка утворена великим та малими грудними зв'язками, задня – підлопатковим і великим круглим м'язами та найширшим м'язом спини, присередня – перезнім зубчастим м'язом, а бічна – плечовою кісткою та м'язами плеча.Верхній отвір пахвової ямки обмежений І ребром, ключицею з підключичним м 'язом та верхнім краєм лопатки. Крізь нього проходять з боку шиї великі судини та нерви. Нижній отвір пахвової ямки спереду обмежений нижнім краєм великого грудного м'яза, ззаду – нижнім краєм найширшого м'яза спини, при середньо – переднім зубчастим м'язом та зовні – плечовою кісткою з м'язами плеча. Пахвова ямка заповнена жировою тканиною, в якій знаходяться лімфатичні вузли,судини та нерви.

Ліктьова ямка обмежена зверху двоголовим та плечовим м'зами, зовні – плечопроменевим, а зсередини – круглим пронатором. У ділянці ямки, безпосередньо під шкірою, розміщена серединна вена ліктя, а в глибині її проходять плечові артерія та вени, а також серединний нерв, містяться лімфатичні вузли.

А) Клубово – поперековий м'яз – починається двома м'язами: клубовим м'язом, який лежить у клубовій ямці, і великим поперековим м'язом, який починається від поперекових хребців. Обидва м'язи з’єднуються в клубово – поперековий, що виходить через м’язову лакуну і прикріплюється до малого вертлюга стегнової кістки.

Д)М'яз – натягував широкої фасції – починається від верхньої передньої ості та гребеня клубової кістки, переходить у клубово- великогомілковий тракт і прикріплюється до бічного виростка великогомілкової кістки.

А)Чотириголовий м'яз стегна – починається 4 головками: прямий м'яз стегна – від нижньої передньої ості клубової кістки, бічний, при середній і проміжний широкі мязи – від шорсткої лінії стегнової кістки, прикріплюється до гористості великої гомілкової кістки.

Медіальна група – м'язи цієї групи починаються від лобкової кістки, прикріплюються до стегнової кістки, виконують приведення стегна. До медіальної групи відносять таки м'язи: гребінний м'яз, довгий привідний м'яз, короткий привідний м'яз, великий привідний м'яз, стрункий (ніжний) м'яз.

А) Триголовий м'яз литки – починається 3 головками: бічною і при середньою головками від виростків стегнової кістки і камбало подібним м'язом від задньої поверхні великогомілкової кістки і прикріплюються масивним п’ятковим (ахіловим) сухожилком до п’яткового горба п’яткової кістки.

Ж) Задній великогомілковий м'яз – починається від бічного виростка і задньої поверхні великогомілкової кістки, від задньої поверхні малогомілкової кістки і прикріплюється до кісток заплесна та основи 4 плесної кістки.

У нормі стегнового каналу не існує, і виник він тількі в разі утворення стегнових гриж. Є лише стегнове кільце, розміщене в при середньому куті судинної лакуни, обмежене латеральною стегновою веною, спереду і зверху – пахвинною зв’язкою, присередньолакунарною зв’язкою, ззаду і знизу – гребінною зв’язкою. Якщо кільце надмірно широке, то органи черевної порожнини можуть виходити через нього й утворювати стегнову грижу. Грижа зумовлює утворення стегнового каналу, стінками якого латерально буде стегнова вена, ззаду – глибокий листок широкої фасції стегна, спереду – пахвинна зв’язка і поверхневий листок широкої фасції стегна. Вихідним отвором стегнового каналу служить підшкірний розтвір.

Підколінна ямка за формою нагадує ромб. Вона обмежена зверху двоголовим м'язом стегна та півперетинчастим і півсухожилковим м'язом, а знизу – при середньою і бічною головками литкового м’яза. Це анатомічне утворення виповнено жировою тканиною, в якій розміщенні судинно – нервовий пучок та лімфатичні вузли.

Загальні анатомо-фізіологічні дані про м’язи.

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: